Акт iii сцена І

Акт iii сцена І

В цій сцені маємо трете сплутання. Пеиікул, думаючи, що зустрівся віч-на-віч з Менехмом І, який, як думає, обдурив його, і через те він тяжко образився, лає його. Цей дивується і бере його за божевільного. Парасіт, щоб помсгпитись, іде до .жінки Менехма І і розказує їй про всі витівки й чоловіка. На початку сцени, як ми це вже бачили в інших двох сценах, Менехм II, що має па руці сукню жінки Менехма І, говорить від дверей до Еротіон, яка є в хаті, і тому її не видно.

ПЕНІКУЛ

(Пенікул входить з боку міста і говорить)

Вже більше тридцять років маю, я однак ніколи ще

Більший злочин, ганебніший не зробив, як це тепер.

Ох, нещасний, я на зборах десь в середину заліз.

Ловлю ґави, задивився, а Менехм від мене втік.

450 Певно пішов до любки, взять мене не захотів.

Хай боги того погублять, хто таке щось вигадав

Перший десь скликати збори і занятих ще займать!

Чи ж на це скликать та личить всіх неробів, гультіпак?

Хто на виклик не явиться, хай за це заплатить штраф.

Є чимало в нас народу, що їдять лиш раз на день.

Всі бездільні на обіди їх не просять, ні вони.

Ці повинні йти на віче. Ці у зборах участь брать!

Якби так було сьогодні, я б обіду не впустив, Він належав мені так, як я бачу, що живу! Подивлюся, що він робить, потім сам заговорю.

(Пенікул стає набік. Входить Менехм II, вже по бенкеті, з вінком на голові, в руках держить сукню, яку приніс Менехм І. Він не бачить Пенікула, тому що обернувся до дверей Еротіон)