Пролог

Пролог

ЩАСТЯ

(виходить на сцену і говорить до глядачів)

Найперше всього я сповіщаю вас про те,

Що Щастя вам сприяє, глядачі, й мені.

Несу вам Плавта мовою, а не в руці.

Прошу вас, ви ласкаво слухайте його.

Тепер увага! Ви послухайте сам зміст.

Оскільки зможу, розкажу в кількох словах.

"Поети завжди роблять так в комедіях:

В Афінах кажуть те відбулося усе".

А щоб ще більше грецьким вам здалося це,

10 Я не подам інакше, тільки, де було.

І навіть "грецизує" зміст комедії.

 Але ж не "аттіцізми" "сіцілізми" в ній!

 Це був до змісту лиш короткий вступ.

Тепер відмірю вам належно і сам зміст:

І5 Не ґарнцем, не трьома, але стодолою.

Така охота в мене розказати зміст!

У Сіракузах жив якийсь старий купець.

Йому вродилися два хлопці-близнюки.

Хлоп'ята так подібні, що і мамка їх,

20 Яка давала груди, не могла ніяк

їх розпізнати, ані рідна мати теж.

(Так той, що бачив хлопців, говорив мені.

Я ж сам не бачив їх, не думайте собі).

Коли вже їм було сім літ, то батько їх

25 Товарів різних на великий корабель

Набрав й одного сина посадив туди

І до Таренту вибрався, щоб торгувать,

А другого залишив вдома з матір'ю.

В Таренті саме ігрища в той час ішли.

30 На ігрищах звичайно тисячі людей:

В юрбі відбивсь від батька хлопець, заблудив.

Та був там з Епідамну ще якийсь купець.

Він хлопця взяв з собою, в Епідамн завіз.

А батько після втрати сина рідного

35 Упав в одчай і з розпачі великої

Сам у Таренті закінчив своє життя.

Коли ж до Сіракузів вістка ця прийшла

До діда хлопців, що одного викрав хтось,

А батько хлопця у Таренті дуба дав,

40 Ім'я міняє дід оцьому близнюку,

(бач так любив того, що хтось украв),

Його ім'я він тому дома надає,

Менехмом називає, як звавсь той колись.

Бо дід його також Менехмом називавсь.

45 Його ім'я тим легше я запам'ятав,

Бо бачив, що так голосно за ним кричать.

Щоб ви не помилялись, я вам заповім:

Ім'я те саме мають близнюки-брати.

(Тепер вернутись мушу пішки в Епідамн,

50 Щоб там докладно розказати справу цю).

Якщо хтось з вас бажає в Епідамні щось

Полагодити, так відважно накажіть.

Але хай дасть на те, щоб там купить йому,

Бо грошей як не дасть, даремне буде все.

Якщо ж хтось дасть тоді ще більше все дарма.

Вертаюсь, звідки вийшов, і на місці я.

Епідамнієць той, (як це вже я сказав),

Що вкрав собі одного хлопця-близнюка,

Не мав дітей ніяких, крім свого майна.

60 Украденого хлопця він усиновив,

 Те й жінку дав йому з великим приданим,

По смерті спадкоємцем він його зробив.

Бо під час зливи він раз на село ішов,

І близько міста через бистру річку брів,

65 І річка збила з ніг того, що хлопця вкрав,

І понесла далеко десь до ста чортів.

Тому ж залишились маєтки чималі.

І проживає там украдений близнюк.

А той близнюк, що в Сіракузах прожива,

70 3 рабом своїм сьогодні прийде в Епідамн,

Щоб розшукати свого брата близнюка.

(показує в шиб сцени)

Це місто Епідамн, як довго п'єса йде

(А йтиме інша, буде й інше місто знов),

Зміняються так само й жителі його:

(показує в глибині сцени на два доми на картині)

Раз зводник тут живе, раз дід, а раз юнак,

Бідняк, жебрак, цар, парасіт, то ворожбит.