Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 11. подорож

Судно відчалило від берега й рушило у відкрите море. Йому не довелось боротися ні з хвилями, ні з вітром, тому що розбійники пливли без певного напрямку і будь-який вітер був для них попутний, аби тільки дув з корми. Ферон підбадьорював Каллірою, намагаючись задурити їй голову всілякими вигадками. Але вона усвідомлювала своє становище і розуміла, що її врятували для полону. Дівчина удавала, що нічого не розуміє і вірить його небилицям: вона боялась, щоб її не вбили, якщо буде суперечити розбійникам. Сказавши, що боїться морської хитавиці, вона накрилася з головою хустиною і говорила до себе з плачем: "Мій батечку, на цьому морі в битві ти розтрощив триста афінських кораблів, проте не можеш допомогти своїй дочці, яку везе у полон благеньке судно. Мене вивозять у чужу країну, і мені, дівчині високого походження, доведеться стати рабинею. Гермократова дочка може попасти в руки якогось афінського рабовласника. Краще було б для мене лежати в гробниці. Тоді мене відвідував би мій коханий Херей, а тепер ми розлучені і в житті і в смерті". Отак виливала вона свій жаль, а тим часом розбійники пливли далі, минаючи малі острови і невеликі міста. Бо здобич їхня була призначена не для бідняків: пірати шукали багатих купців. Нарешті вони до-сягли Аттіки і кинули якір біля піщаної коси. Неподалік від того місця дзюрчало джерело чистої води і пишалася зелена лука. Сюди розбійники привели Каллірою І, бажаючи зберегти ЇЇ красу, дозволили їй помитись і відпочити після морської подорожі. Самі почали радитися, куди їм прямувати далі.

— Звідси недалеко до Афін, великого й багатого міста, — сказав один з розбійників. — Там знайдемо вдосталь купців, безліч багатіїв. Скільки людей на ринку, стільки міст можна побачити в Афінах.

Всі, звичайно, були за те, щоб пливти до Афін, але Ферону не до смаку була допитливість мешканців цього міста.

— Невже ви не чули, які у афінян довгі язики. Народ там балакучий і сутяжницький, а в порту до нас причепиться цілий натовп донощиків. Вони почнуть випитувати, хто ми такі й звідки веземо свій товар. У негідників виникнуть підозри. За нас візьметься афінський Ареопаг і архонти, а вони гірші від тиранів. Афінян нам треба боятись дужче, ніж сіракузян. Іонія — ось найкраще для нас місце: туди плинуть казкові багатства з Великої Азії, там люди живуть у розкоші й дозвіллі.

Отож пірати запаслись водою і закупили харчі на суднах, які стояли поблизу, а потім попливли до Мілета і на четвертий день увійшли в затоку, віддалену від міста на вісімдесят стадій.

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |