Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 7. діонісій

Далі події розвивалися так. Діонісій під різними приводами затягував своє перебування у маєтку. Річ у тім, що він не міг розлучитися з Калліроєю, а забрати її з собою не хотів. Адже якби ЇЇ побачили в Мілеті, то слава про її красу залунала б по всій Іонії, чутка про красуню докотилася б аж до перського царя. Перебуваючи на селі, він докладніше, ніж досі, вивчав справи свого маєтку, у зв'язку з чим висловив незадоволення економу Фоці. Хоч господар обмежився словесною доганою, Плангона вміло використала цю нагоду: розкуйовдила коси і, вдавши з себе вкрай перелякану, вбігла в кімнату Каллірої, обняла її коліна й почала благати:

— Допоможи нам, моя володарко! Благаю тебе, порятуй нас! Діонісій гнівається на мого чоловіка. Взагалі він чоловік добрий, але зопалу може покарати. Тільки ти одна можеш нас врятувати; тебе він послухає, якщо ти його попросиш.

Калліроя вагалася. З одного боку, їй не хотілося йти до Діо-нісія, але, з другого боку, вона не могла відмовити Плангоні, тому що та для неї зробила чимало доброго. Щоб не виявитись невдячною, вона сказала так:

— Я рабиня і не смію турбувати господаря. Проте, коли ти вважаєш, що він мене послухає, то я готова звернутись до нього з проханням. Аби тільки мої заходи увінчались успіхом!

Коли вони підійшли до будинку Діонісія, Плангона сказала двірнику доповісти пану, що до нього прийшла Калліроя. Діонісій у той час лежав у своїй кімнаті прибитий горем. Від душевних мук він уже геть змарнів. Почувши, що Калліроя тут, він занімів од несподіванки і в очах йому потемніло. Опам'ятавшись, він сказав:

— Хай увійде!

Калліроя зайшла в кімнату і, опустивши очі, вкрилася гарячим рум'янцем, потім насилу проказала:

— Плангоні я багато чим зобов'язана. Вона любить мене, як рідну дочку. Тому прошу тебе, пане, не гнівайся на її чоловіка, прости йому, будь ласка, його провину.

Вона хотіла говорити далі, але від хвилювання не змогла. Діо-шсій, який зрозумів хитрощі Плангони, відповів Каллірої:

— Так, я гніваюсь на Фоку і Плангону, і ніхто на світі не міг би їх врятувати від покарання. Але заради тебе я їх помилую. Знай, жінко, що ви врятовані завдяки Каллірої.

Плангона припала до ніг Діонісія, але той озвався:

— Падай до ніг Каллірої. Це вона вас урятувала. Плангона помітила, що Калліроя задоволена помилуванням, тож вона сказала дівчині:

— Подякуй від нашого імені Діонісію! — І підштовхнула її до господаря.

Калліроя, падаючи навколішки, ненароком зачепила праву руку Діонісія, а той, немовби не дозволяючи їй торкнутися його руки, притягнув Каллірою до себе, поцілував і зразу ж відпустив з обіймів, щоб вона не запідозрила хитрості.

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |