Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 11. свідок

Піднявшись до своєї кімнати і замкнувши двері, Калліроя приклала до лона перстень із зображенням Херея і так мовила: "Ось тепер нас троє: чоловік, дружина й дитина. Поміркуймо разом, що нам корисніше. Насамперед я висловлю своє побажання: хочу до кінця своїх днів бути дружиною лише одного Херея. Він мені дорожчий від батьків, вітчизни, дитини, а ввійти до іншого чоловіка мені гидко. А ти, дитинко, що собі вибираєш? Чи загинути, не побачивши сонця разом з матір'ю, навіть, може, не удостоївшись поховання, чи жити, маючи двох батьків — одного в Сіцілії, а другого в Іонії? Коли ти підростеш, рідні тебе легко впізнають, бо я впевнена, що ти будеш схожий на батька. Здобувши славу, ти попливеш у Сіцілію на мілетській трієрі, і твій дід Гермократ радісно обійме свого внука, на той час уже відомого полководця. Ти, моя дитинонько, проти того, що я сказала, І не дозволяєш нам умерти. Запитаймо тепер твого батька. Зрештою, він уже висловив свою думку. Адже він прийшов до мене увісні ясно сказав: "Доручаю тобі нашого сина". Мій Херею! Тебе за свідка: ти поведеш мене до Діонісія як законну жінку! "

В таких міркуваннях Калліроя провела день і ніч, готова жити не заради себе, а заради дитини.

Коли настав ранок, до неї прийшла Плангона. Вона сіла і втупилась у бідолашну жінку співчутливим поглядом. Довгий час у кімнаті панувала мовчанка. Зрештою Плангона запитала:

— Яке ж твоє, Калліроє, остаточне рішення? Що нам робити? Зволікати довше неможливо.

Відповісти зразу на це запитання заплакана і схвильована Калліроя була не в змозі. Потім насилу промовила:

— Дитина змушує мене зробити те, до чого я не маю охоти.

II роте боюся, що, пішовши на ложе володаря, я збавлю себе честі й Діонісій охолоне до мене і бачитиме у мені скоріше наложIII щю, ніж дружину. Побоююсь я і того, що він може зненавидіти народжену від іншого дитину і заборонить мені годувати її. Тоді я даремно втрачу свою честь.

Калліроя хотіла говорити далі, але Плангона перебила її:

Про це я подумала раніше від тебе. Недарма я люблю тебе пільше, ніж свого господаря. Можна покластися на його вдачу: пін людина чесна. Все-таки, хоч він мій пан, я зв'яжу його при-с ягою. Нам з тобою не варто ризикувати. Будь певна, я тебе не підведу, моя доню! А тепер я стану посланцем і піду передати Діонісію твоє рішення.

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |