Розділ 2. тяжка праця

Розділ 2. тяжка праця: Херей і Калліроя, Харитон Афродисийский, 500 читать онлайн, скачать pdf, djvu, fb2 скачать на телефон Я, Харітон, афродісієць, писар ритора Афінагора, розповім вам історію одного кохання.

Розділ 2. тяжка праця

В той час, як Калліроя ховала Херея, він, закутий у кайдани, копав землю в Карії. Тяжка праця виснажила йому тіло, а окрім того, його гнітила втома, людська бездушність, кайдани і передусім—любов. Він був би ладен померти, якби не слабенька надія на те, що коли-небудь йому ще пощастить побачити Каллірою. Поліхарм, який попав у рабство разом зі своїм другом, бачачи, що Херей нездатний працювати і через те зазнає побоїв та наруги, попрохав наглядача:

— Признач нам окрему ділянку, щоб ми не терпіли через недбальство інших рабів, а свою норму ми будемо щоденно здавати самі.

Той погодився і виділив їм шмат землі. Відтоді Поліхарм, юнак мужньої вдачі, який не був рабом суворого тирана Ерота, один виконував більшу частину їхньої праці, аби тільки врятувати друга.

Отак потерпали друзі, звикаючи до неволі. А тим часом Мітрідат повернувся в Карію вже не таким, яким виїхав був у Мілет,— він став блідий і млявий, бо в душі ятрилася пекуча й болюча рана.

Знемагаючи від кохання до Каллірої, він, мабуть, і загинув би, якби не стався такий випадок: гурт рабів, серед яких був і Херей (а було їх шістнадцять чоловік і мешкали вони разом у темній халупі), вночі розбили кайдани, порішили сторожа і спробували втекти. Проте їм завадили сторожові собаки. Спіймані цієї ж ночі, втікачі були закуті ще старанніше, ніж досі. Наступного дня економ доповів Мітрідатові про те, що сталося вночі, а той, не глянувши на в'язнів і не вислухавши їхнього виправдовування, наказав розіп'яти на хресті всіх шістнадцятьох.їх зв'язали за ноги і шиї і повели на страту, причому кожний з приречених ніс свій хрест. Таким чином до жорстокого покарання додавалося ще й страхітливе видовище, яке мало нагнати страх на інших в'язнів. Херей, коли його вели на страту, мовчав, а Поліхарм, піднявши догори хрест, проказував:

— Це через тебе, Калліроє, ми терпимо такі муки! Ти причина наших страждань!

Економ, почувши ці слова, прийшов до висновку, що в цю зухвалу спробу втечі замішана ще й якась жінка. Щоб покарати і її, Ііін відокремив Поліхарма від гурту і привів до Мітрідата. Сатрап у цей час саме відпочивав у парку, охоплений тугою, відтворюючи в уяві образ Каллірої, яку бачив у скорботі. Заглиблений у свої роздуми, він невдоволено поглянув на економа:

— Чого ти мені набридаєш? — гримнув на нього.

— Мене привела необхідність, хазяїне,— пояснив той.— Справа в тому, що я виявив, хто був призвідником злочину. Ось цей негідник знає зловмисну жінку — співучасницю вбивства.Почувши це, Мітрідат насупив брови і, грізно втупившись у По-ліхарма, сказав:

— Назви ім'я вашої спільниці.

Поліхарм твердив, що ніякої спільниці не знає і сам не причетний ні до якої змови.

За наказом Мітрідата принесено батоги, розпалено вогонь, підготовлено знаряддя тортур. І вже, торкаючись тіла Поліхарма, один з катів сказав:

— Назви ім'я жінки, яку ти визнав причиною своїх бід!

— Калліроя! — відповів той.

Це ім'я приголомшило Мітрідата. Проте він гадав, що це випадковий збіг, і раб говорить про зовсім іншу жінку. Він не мав охоти допитуватися, хто вона і що, боячись осквернити дороге йому ім'я. Але оскільки друзі і обов'язок вимагали провести якнайретельніше слідство, то Мітрідат наказав:

— Приведіть сюди Каллірою!

На Поліхарма посипались удари, його питали, хто вона така і де її можна знайти. Але, навіть попавши у безвихідь, він нікого не хотів безпідставно виказувати.

— Ви марно силкуєтесь,— сказав Поліхарм,— розшукуючи ту, якої тут немає. Я згадав сіракузянку Каллірою, дочку стратега Гермократа.

При цих словах Мітрідат спаленів і враз облився рясним потом, а очі його несамохіть наповнилися сльозами. Побачивши це, Поліхарм замовк, а слуги здивовано витріщилися на свого володаря. Насилу потамувавши хвилювання, сатрап запитав Поліхарма:

— Яке ти маєш відношення до тієї Каллірої? Чому ти згадав її,

ідучи на смерть?

На це Поліхарм дав таку відповідь:

— Довга це історія, володарю, і для мене вона вже не має значення. Не буду тобі надокучати недоречним базіканням. Окрім того, я боюся запізнитися на страту, бо хочу померти одночасно зі своїм другом.

Присутні слухали його дедалі прихильніше, пройнявшися співчуттям, а Мітрідат був просто зворушений.

— Не бійся,— сказав він.— Мене дуже цікавить твоя розповідь. До того ж я людина милосердна. Розповідай відверто і з усіма подробицями. Хто ти і звідкіля? Як потрапив у Карію і чому став рабом? Детально розкажи мені про Каллірою і поясни, хто твій друг.

Херей і Калліроя

Херей і Калліроя

Обсуждение Херей і Калліроя

Комментарии, рецензии и отзывы

Розділ 2. тяжка праця: Херей і Калліроя, Харитон Афродисийский, 500 читать онлайн, скачать pdf, djvu, fb2 скачать на телефон Я, Харітон, афродісієць, писар ритора Афінагора, розповім вам історію одного кохання.