Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 3. далеке плавання

Поліхарм почав свою розповідь так:

— Ми з Хереєм родом із Сіракуз. Своєю славою, багатством І і вродою Херей не має в Сіцілії рівного. Я ж — бідний, а проте Його товариш і друг.

Залишивши батьків, ми вирушили в далеке плавання. Я подався заради дружби до нього, а він заради любові до своєї дружини Каллірої, якій він, переконаний, що вона померла, влаштував був пишний похорон. Розбійники відкрили гробницю, знайшли Каллірою живою і продали в Іонію. Це визнав на прилюдних тортурах їхній ватажок Фе-рон. Тоді сіракузяни послали на її розшуки трієру з послами. На цю трієру, коли вона стояла на якорі, напали вночі перси, спалили її, багатьох людей перебили, а мене з другом узяли в полон і продали сюди, в Карію. Горе, яке на нас звалилося, ми переносили стійко. Але оце щойно деякі в'язні, люди, нам незнайомі, розбили свої кайдани і вбили сторожа. Тоді нас усіх, як ти звелів, повели на страту. Мій друг, навіть ідучи на смерть, не дорікав своїй дружині, а мене щось примусило назвати її винуватицею наших бід, бо це ж заради неї ми виїхали з Сіракуз.

У цьому місці Мітрідат перебив Поліхарма, вигукнувши:

— Херея повели на смерть?

— Так, мого друга мають стратити,— відповів Поліхарм.— Тож 11 рошу тебе, володарю, накажи поставити наші хрести поряд.

Присутні плакали й зойкали, слухаючи розповідь Поліхарма. Л Мітрідат одразу ж вирядив посланців, щоб не допустити страти Херея. Тим часом інших рабів уже стратили, а Херей якраз піднімався на хрест. Мітрідатові посланці ще здалеку почали гукати:

— Його помилувано!

— Хай зійде вниз !

— Не прибивай його!

— Відпусти !

Кат припинив свою роботу. Херей зійшов з хреста, засмучений, бо з радістю прощався з багатостраждальним життям і безталанним коханням. Мітрідат вийшов йому назустріч і, обнявши, промовив:

— Мій друже і брате! Своїм відважним, але недоречним мовчанням ти мало не призвів мене скоїти мерзенний вчинок.

Він звелів слугам повести Херея і Поліхарма в лазню і услуговувати їм, а після купелі одягнути в дорогі грецькі хламіди. Потім скликав друзів і влаштував розкішний бенкет, принісши богам жертву з нагоди врятування Херея. Напоїв було вдосталь, у бенкетній залі лунав дзвінкий сміх, і взагалі не бракувало нічого, щовеселить людське серце. Під час бенкету Мітрідат, сп'янілий від вина і любовної млості, почав таку розмову:

— Мені жалко тебе, Херею, не за те, що ти тяжко мучився в кайданах і мало не сконав на хресті, а за те, що ти втратив таку незвичайну жінку.

Херей здивовано запитав:

— А де ж ти бачив мою Каллірою ?

— Вже не твою,— поправив його Мітрідат,— а законну дружину Діонісія, мілетського громадянина. У них навіть народилася дитина.

Херей не мав сили слухати далі і, припавши до колін Мітрідата, попросив:

— Благаю тебе, володарю, розіпни мене. Ти завдаєш мені куди жорстокіших мук, ніж на хресті, змушуючи жити після такої розповіді. Зрадлива Калліроє! Найбезчесніша з усіх жінок! З твоєї вини я був проданий у рабство, копав мотикою землю, ніс на собі хрест, опинився в руках ката, а ти, в той час, як я карався в полоні, жила в розкошах і святкувала весілля. Не досить тобі було стати жінкою іншого за мого життя, ти ще стала матір'ю. Всі почали плакати, і на бенкеті запанував сумний настрій. Тільки один Мітрідат був радий, бо міг розмовляти про Каллірою і сподівався що-небудь зробити для неї під виглядом допомоги другові.

— Розійдімся поки що,— зрештою сказав він,— бо вже пізня ніч. А завтра на тверезу голову обміркуємо справу. Нам доведеться добре помізкувати що і як.

З цими словами Мітрідат підвівся з-за столу, відпустив гостей і подався у свою спочивальню. А для сіракузьких юнаків наказав відвести найкращу кімнату і звелів челяді услуговувати їм.

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |