Розділ 6. правителі

Розділ 6. правителі

Протягом дня Діонісій уважно стежив, щоб ніхто не наблизився до дружини і не повідомив її про події в Карії. Тим часом у нього визріла думка помститися Мітрідатові. На той час у Мілеті саме перебував намісник Лідії та Іонії Фарнак, який вважався найважливішою особою серед правителів, призначуваних перським царем для приморських країн. Діонісій пішов до нього (а той був його І близьким другом) і сказав, що хоче поговорити з ним віч-на-віч.

— Володарю,— почав Діонісій,— благаю тебе, допоможи мені І собі. Мітрідат, наймерзенніша людина і твій заздрісник, зазіхає І Іа моє подружнє щастя, незважаючи на те, що був моїм гостем. Він прислав моїй дружині спокусливого листа і разом з ним золото.

Як доказ він почав читати Фарнаку листа і розкривати хитрощі Мітрідата. Фарнака потішила мова Діонісія. По-перше, тому що між ним і Мітрідатом, як правителями сусідніх країн, набра-ося чимало непорозумінь, а по-друге,— і це було куди важливіше — тому що сам Фарнак теж закохався був у Каллірою. Заради неї він часто бував у Мілеті, запрошуючи Діонісія з дружиною до себе на учти. Отже, він обіцяв Діонісію допомогти і склав такого таємного листа:

"Царю царів Артаксерксу, своєму пану, сатрап Лідії та Іонії Фарнак шле привіт.

Діонісій мілетський і весь його рід з діда-прадіда був твоїм вірним рабом і зичливцем твого дому. Він поскаржився мені, що Мітрідат, намісник Карії, якого він прийняв як гостя, спокушає його жінку.Такою поведінкою Мітрідат кидає тінь на твоє правління і, що важливіше, розхитує його підвалини. Будь-які протизаконні дії сатрапа заслуговують осуду, а такі особливо. До того ж Діонісій є найвпли-вовішою людиною серед іонійців, а краса його дружини загальновідома, через те завданої йому образи не вдасться приховати".

Одержаний лист цар прочитав своїм наближеним і порадився з ними, як тут вчинити. Наближені висловили різні думки: ті з них, котрі заздрили Мітрідату і зазіхали на його сатрапію, вважали, що не можна залишити безкарно спробу підірвати подружнє життя видатної людини, інші, поблажливіші і сповнені поваги до Мітрі-дата (до речі, він мав чимало оборонців серед високопоставлених вельмож), не погоджувалися з тим, щоб знаменитого сатрапа ув'язнити на підставі доносу. Оскільки ні одна з цих думок не здобула більшості, цар утримався від будь-якого рішення і призначив повторний розгляд справи. З настанням ночі Артаксеркс, як і належить доброчесному повелителю, пройнявся відразою до мерзенної спроби спокусити чужу дружину, до того ж у ньому заговорила обережність, спонукаючи його подумати про власну безпеку. Мітрідат, міркував він, почав виявляти неповагу до нього, царя. Врешті Артаксеркс схилився до думки викликати його на суд. Інша думка підказувала йому запросити і жінку-красуню. Темна ніч і самотність, як дорадники, нагадали царю про ту частину листа, де йшлося про неї. Опріч того, до нього дійшла чутка про жінку на ім'я Калліроя — всі казали, що в Іонії вона буцімто най-вродливіша. Цар подумки картав Фарнака за те, що той не подав у своєму листі імені жінки. Оскільки виник сумнів, чи немає часом іншої жінки, вродливішої від розхваленої поголосом, він вирішив викликати до себе і дружину Діонісія. Артаксеркс написав Фарнаку таке: "Діонісія, раба мого, мілетського громадянина, пришли сюди", а Мітрідату відправив такого листа: "Приїжджай очиститись від закиду, що ти посягаєш на подружнє щастя Діонісія".