Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 9. попередження

А Каллірою євнухи забрали і повели до цариці без будь-якого попередження. Веління царя виконують негайно, не доводячи їх до відома тих, кого вони стосуються.

Статіра, побачивши несподівано Каллірою, підхопилася з ложа, впевнена, що перед нею постала Афродіта — богиня, яку вона особливо шанувала. Однак Калліроя вклонилась їй низько, а євнух, який помітив збентеження цариці, пояснив:

— Це Калліроя. Прислав її цар, щоб ти оберігала її аж до суду.

Статіра вислухала ці слова задоволене. Відчувши, що її спіткала неабияка честь, вона позбулася жіночої заздрості і почала ставитись до Каллірої зовсім доброзичливо, їй сподобалося, що цар виявив до неї таку довіру. Взявши Каллірою за руку, вона ласкаво промовила:

— Заспокойся, жінко, і перестань плакати. Цар — людина добра. Чоловіком твоїм стане той, кого захочеш сама. Відбувши суд, вийдеш заміж, оточена великою пошаною. Тепер іди відпочинь! Я бачу, як ти зморилась і яка схвильована.

Калліроя з вдячністю сприйняла пораду Статіри, бо справді потребувала спочинку. Коли вона лягла в ліжко і дістала змогу насолоджуватись спокоєм, то потерла рукою свої очі і недовірливо запитала їх:

— Невже ви дійсно бачили Херея? Чи це справді був мій Хе-рей, чи, може, я помиляюсь? А може, це Мітрідат зумів чарами викликати його марево? Бо подейкують, що в Персії є дуже вмілі чарівники. Але ж Херей розмовляв, і видно було, що він обізнаний з тим, що відбувається. Як він міг стриматись, щоб не схопити мене у свої обійми? Ми розлучились, навіть не поцілувавшися.

В той час, як вона так розмірковувала, залунали жіночі голоси і почулись кроки. Це до цариці посходилися жінки, переконані, що зможуть побачити Каллірою. Але Статіра заявила їм:

— Залишмо її у спокої! Почуває вона себе погано, та й у нас ще буде чотири дні для того, щоб досхочу надивитись на неї, послухати її і побалакати з нею.

Засмучені, персіянки пішли геть, але на другий день зранку завітали знову. І наступні дні приходили раз по раз, так що в царському палаці стало людно й гамірно. Навіть сам цар почав заходити в жіночу частину палацу, нібито до Статіри. Каллірої посилали дорогі подарунки, але вона ні від кого їх не приймала. Було видно, що ця жінка в глибокому горі: вона носила чорне вбрання, не вдягала прикрас, нікуди не виходила. І це робило її ще прекраснішою. Коли цар ЇЇ запитував, кого з двох вона хотіла б мати за чоловіка, вона не відповідала, а тільки плакала.

Таке було становище Каллірої. А Діонісій, як людина з природи статечна і добре вихована, намагався мужньо переносити свою долю, хоч недавні переживання легко могли вивести з рівноваги наймужнішого.

А любов його до Каллірої пломеніла ще дужче, ніж у Мілеті, бо спочатку він був закоханий лише в красу, а тепер його любовну жагу підсилювали і звичка, і батьківська втіха, і почуття вдячності, і ревнощі, і, особливо, загроза несподіваної втрати.

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |