Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 4. царський намет

Якнайкраще спорядивши своїх воїнів, Херей повів їх до царського намету. Єгипетський цар здивувався великим дивом, не впізнавши своїх власних вояків. А впізнавши, пообіцяв їм коштовні нагороди.

— Ми віримо твоїм словам, — відказав Херей, — але ти тримай напоготові решту війська і не підходь з ним до Тіра раніше, ніж ми його здобудемо і покличемо вас, піднявшись на мури.

— Хай буде на те воля божа! — погодився цар. Херей повів воїнів до Тіра щільними лавами, так що складалось враження, начебто їх набагато менше. Справді-бо:

Щит до щита, шолом до шолома й до воїна воїн Тісно змикався114.

Ворог спочатку навіть не звертав на них уваги, їх вважали за кого завгодно, тільки не за ворогів. Та й хто міг би припустити, що жменька воїнів зважиться штурмувати могутнє місто, до якого не насмілилось підступити все єгипетське військо? Коли грецький загін підійшов до мурів упритул, тірійці почали розпитувати, хто вони такі і чого їм треба. На це Херей дав таку відповідь:

— Ми грецькі найманці, що не одержали від єгиптян належної платні. Нас оточили й хотіли повбивати, ми насилу вирвалися з пазурів смерті. Тепер приєднуємось до вас, сповнені бажання разом помститися спільному ворогові.

Один з вартових доповів про те городянам. Тоді з міста вийшов стратег у супроводі кількох озброєних людей. Херей зарубав першого, а потім кинувся на інших:

Били круг себе нещадно і голови їм розбивали. Почалася нещадна січа, грецькі воїни скидалися на левів, що заскочили незахищене стадо. Зойк і плач лунали по всьому місту. Мало хто бачив, що діється, але всіх охопив жах. З воріт міста висипав безладний натовп городян, охочих побачити, що сталося. І саме це найбільше зашкодило тірійцям. Бо одні перли з міста, а ті, що були поза його мурами, дерлися назад у місто, рятуючись від граду списів і ударів мечів. У тисняві, наштовхуючись один на одного, тірійці ставали легкою жертвою смертоносної зброї ворогів. Зачинити ворота було неможливо, бо гори трупів стали цьому на заваді.

Серед цього невимовного безладдя один лише Херей зберіг самовладання. Пробившись крізь юрбу і опинившись у місті, він притьмом вибіг на мур і почав давати згори знаки єгиптянам. Ті примчали швидше від звуку і взяли Тір.

У той час, як усі інші після захоплення Тіра святкували перемогу, Херей не тільки не приносив жертв богам, але й не надів навіть вінка. "Як мені радіти з перемоги, — казав він собі у думці, — якщо ти, Калліроє, не бачиш цих веселощів. Ніколи я не покладу вінка на голову після тої незабутньої шлюбної ночі! Бо коли ти не жива, то гріх мені пити-гуляти, коли ж ти жива, то як мені веселитись, бенкетуючи без тебе?"

Тим часом перський цар, переправившись через Євфрат, квапився якнайшвидше вступити в бій з ворогом. Дізнавшись про падіння Тіра, він боявся втратити Сідон116 і всю Сірію. Тому визнав за доцільне просуватися далі, покинувши надмірний обоз, щоб ніщо не заважало швидкому походові. Захопив він з собою цвіт свого війська, а воїнів старшого віку, скарб, одяг і царські коштовності залишив разом з царицею. Оскільки навколишні землі опанували тривога й сум'яття, коли війна торкнулася їх,Артаксеркс знайшов за потрібне переправити всіх, хто лишився позаду, на острів Арад.

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |