Учебник: Херей і Калліроя

Розділ 5. тридцять стадій

Цей острів зі старовинним храмом богині Афродіти на ньому був віддалений від суходолу на тридцять стадій. Жінки там почувалися безпечно, наче у себе вдома. Калліроя, побачивши зображення Афродіти, підійшла до нього, зупинилась, помовчала, а тоді заплакала, докоряючи сльозами богині. Нарешті тихо промовила:

— Ось Арад, невеликий острівець, на якому я опинилась замість просторої Сіцілії. Немає на ньому нікого, хто був би мені дорогий. Годі мене переслідувати, богине! Чи довго ти ще будеш мене мучити? Якщо я тебе чимось образила, ти мені вже стократ помстилася; якщо ж то моя врода розлютила тебе, то вона, мабуть, стане й причиною моєї загибелі. Одного лише бракувало моїм поневірянням — триклятої війни, а тепер я зазнала і її гіркоти. Порівняно з цим місцем Вавілон здається мені привітним, бо там десь близько від мене був мій Херей. Тепер його, безперечно, немає серед живих. Мабуть, не міг він пережити мого поспішного від'їзду. На жаль, ніхто мені не скаже, що сталося з коханим. Навколо мене самі чужинці, заздрісники, ненависники. А тих, що мене кохають, я маю за гірших ворогів від тих, що ненавидять. Відкрий мені правду, володарко, скажи, живий мій Херей чи ні?

Калліроя вже збиралась відійти від статуї, коли до неї підійшла Родогіна, дочка Зопіра й жінка Мегабіза, яка і по батькові, і по чоловікові належала до найславетніших родин Персії. Це була та сама Родогіна, яка перша з персіянок зустріла Каллірою, коли та в'їжджала у Вавілон.

А єгипетський цар, почувши, що перське військо вже близько і готове до бою на суші й на морі, запросив до себе Херея і мовив

йому таке:

— Я не мав нагоди віддячити тобі за твій перший подвиг. Адже це ти захопив для мене Тір. Попереду — нові звитяги. У нас є нагода їх здобути. Тож не змарнуймо цієї нагоди. Для цього потрібна і твоя участь. Домовмося так: моїм володінням буде Єгипет, а твоїм — Сірія. Тепер обміркуймо, як нам діяти далі. Воювати доведеться і на суші, й на морі. Вибирай сам, що ти волієш очолити: сухопутне військо чи флот. Гадаю, тобі більш до душі море. Адже ви, сіракузці, виграли морський бій у такого супротивника, як афіняни. Тепер ти зустрінешся з персами, яких теж колись перемогли афіняни. У твоєму розпорядженні єгипетські трієри, більші розміром від сіцілійських, та й числом їх більше. Хай тобі поведеться так само, як Гермократові, твоєму тестю!

На це Херей дав таку відповідь:

— Мені не страшна ніяка небезпека. Я воюю за твої інтереси, але водночас хочу помститися ненависному мені цареві. Дай мені разом з трієрами й оцих триста моїх воїнів:

— Візьми, — погодився єгиптянин, — та й ще інших, скільки захочеш.

І вони почали виконувати задумане, бо скрутне становище змушувало до негайних дій. Єгиптянин з сухопутним військом вирушив назустріч ворогам, а Херей був призначений навар-хом118. Це призначення засмутило сухопутних воїнів, які хотіли б, щоб Херей був їхнім начальником. Адже вони встигли його полюбити і покладали великі надії на його хист полководця. А тепер вони почували себе сиротами. Зате моряки були окрилені надіями і пишалися з того, що на чолі їхньої флотилії стоїть здібний і відважний флотоводець. На них чекало нелегке завдання; тож і трі-єрархи119, і стерничі, і матроси, і солдати—всі як один наввипередки прагнули перевершити один одного у наполегливості перед Хереєм.

Бій на суші й на морі стався в один і той же день. Довгий час піхота єгиптян чинила відчайдушний опір персам, але врешті-решт відступила, зламана переважаючими силами. Перський цар на чолі кінноти почав переслідувати єгиптян, які поспіхом відступали до Пелусія. Можливо, єгипетський цар і врятувався б, якби Діонісій не здійснив подиву гідного подвигу. На полі бою він показував чудеса відваги, перебуваючи постійно поблизу Артаксер-кса, щоб той був свідком його хоробрості. Він перший потіснив єгипетські лави. Перси переслідували їх кілька днів і ночей підряд, але не могли наздогнати, і Діонісій, бачачи незадоволення перського царя, сказав йому:

— Не гнівайся, володарю. Я наздожену єгиптян, якщо ти даси мені добірних кіннотників.

Цар погодився, і Діонісій, ставши на чолі п'ятитисячного загону, за один день зробив два переходи і заскочив єгиптян уночі — багатьох узяв у полон, а ще більше перебив. Єгипетський цар, щоб не потрапити у ворожі руки, заколов себе мечем, а його голову Діонісій приніс Артаксерксу. Побачивши її, перський цар проказав:

— Зараховую тебе в число людей, які мають особливі заслуги перед нашим троном і роблю найприємніший подарунок, що його ти бажаєш усім серцем, а саме — даю тобі за дружину Каллірою. Твій подвиг вирішив справу на твою користь. Ось тобі чудова нагорода за доблесть.

Діонісій вклонився низько і відчув себе рівним богам, переконаний, що тепер остаточно став чоловіком Каллірої.

 

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |