Розділ 8. розбишаки

Розділ 8. розбишаки

В той час, як розбишаки готувалися вчинити грабунок, Каллі-роя наче вдруге народилася на світ. Відчувши голод, вона почала приходити до тями. Спочатку ледь чутно зітхнула, потім заворушилася, розплющила очі. їй здавалося, що вона спала, тож вона покликала Херея, переконана, що той спить поруч. Проте ні чо-vmiK, ні служниці не відгукнулись, а довкола неї панувала темрява і не видно було живої душі, тож дівчину охопив страх і про-нияла дрож. Коли вона зовсім опритомніла, то намацала вінки н стрічки, навколо неї забряжчало золото та срібло. Повітря булонапоєне пахощами. Тоді Калліроя згадала, як Херей стусанув її ногою, як вона впала, і з жахом усвідомила, що опинилася в могильному склепі. У неї вихопився одчайдушний зойк: "Рятуйте! Допоможіть!" Коли на ЇЇ волання ніхто не відповів, вона схилила голову на коліна й почала гірко ридати: "Ой, я нещасна! Мене безневинну живцем поховали в могилі, і я вмираю повільною смертю. Живу-здорову, мене оплакують як померлу! Від кого чекати мені допомоги? Бездушний Херею! Дорікаю тобі не за те, що ти вибив з мене дух, а за те, що поспішив покласти в гробницю. Ну чого тобі було поспішати з моїм похороном, навіть якби я справді померла! А може, ти замислив одружитися вдруге? "