Розділ 10. другий день

Розділ 10. другий день

На другий день, коли Плангона зайшла до Каллірої, та повідомила їй про своє рішення. Плангоні воно, звичайно, не сподобалося.

— І не сподівайся, що тобі пощастить вигодувати дитину! — пигукнула вона.— Наш, закоханий у тебе господар, щоправда, не буде чинити ніякого насильства, беручи до уваги твою соромливість і цнотливість, але й не дозволить тобі годувати дитину. Шн чоловік ревнивий і буде вважати за особисту образу, що ти так шануєш відсутнього, а нехтуєш ним, що знаходиться поруч з тобою. Мені здається, що дитині краще загинути ще до народження, ніж після того. Крім того, ти уникнеш даремних мук, що супроводжують пологи. Як добра подруга даю тобі таку пораду.

Тяжко вразили Каллірою ці слова. Вона стала навколішки перед Плангоною і почала благати, щоб та знайшла якийсь спосіб урятувати дитину. Плангона сказала, що подумає, і барилася з відповіддю днів, може, зо три. В такий спосіб вона довела бідолашну мало не до відчаю і здобула ще більше її довір'я. Насамперед Плангона примусила Каллірою заприсягтися, що вона нікому не викаже їхнього задуму, потім, насупивши брови і потираючи руки, глибокодумно почала:

— Великі справи, жіночко, вдаються тільки завдяки сміливим помислам. Так ось, я з доброзичливості до тебе зраджую свого хазяїна! Але зваж, залишається одне з двох: або дитина загине, її бо стане згодом власником найбільшого у Іонії багатства, спадкоємцем блискучого роду. Мало того, він ущасливить і тебе, свою матір. Вибирай, що тобі до вподоби.

— Звичайно, мені до вподоби друге, — відповіла Калліроя.— Та й хто буде такий безглуздий, що вибере дитиновбивство замістьщастя дитини? Все ж таки ти, либонь, маєш на думці щось нездійсненне і неймовірне. Вислови свою думку ясніше. Тоді Плангона запитала:

— Як давно ти, гадаєш, завагітніла?

— Два місяці тому,— відповіла Калліроя.

— Чудово. Це нам на руку: людям здасться цілком вірогідним, що ти народиш від Діонісія семимісячну дитину. Калліроя різко заперечила:

— Ні в якому разі. Краще нехай загине!

А Плангона, буцімто погоджуючись, сказала:

— Гаразд, голубко. Отже, ти волієш зробити те, що я тобі радила раніше. Так буде безпечніше, ніж обманювати свого пана. Відречися цілком і повністю від сподіванок на волю і перестань думати про повернення на батьківщину. Пристосуйся до нинішньої долі, стань рабинею.

Такі-то підступні поради давала Плангона, а Калліроя, дівчина вільнонароджена і не знайома з лукавством, не підозрювала лихого умислу. Але чим більше Плангона наполягала на знищенні плоду, тим дужче Каллірої було жаль дитини в утробі.

— Дай мені час поміркувати,— попросила вона.— Адже доводиться вибирати одну з двох найбільших цінностей на світі: честь або дитину. Плангона знову похвалила її за те, що не вибирає

зопалу.

— Правда твоя, треба подумати. Бо одне і друге однаково важливе: з одного боку, вірність чоловіку, з другого боку, материнська любов. Проте не слід зволікати з рішенням. Так чи інакше, треба зважитися завтра, поки ще не заокруглився твій стан.

На тому вони розійшлись.