Розділ 1. ревнощі

Розділ 1. ревнощі

Про те, як найвродливіша жінка Калліроя вийшла заміж за найвродливішого чоловіка Херея (а влаштувала цей шлюб Аф-родіта), як Херей у приступі ревнощів ударив її, а людям здалося, що вона вмерла, як вона була пишно похована, а потім очуняла в могилі, як уночі грабіжники вивезли ЇЇ з Сіцілії і, причаливши до Іонії, продали Діонісію, про любов Діонісія до Каллірої і вірність Каллірої Херею, про те, як вона, відчувши себе вагітною, вирішила вийти заміж за Діонісія, про те, як Ферон змушений був признатися в своєму злочині, про те, як Херей вирушив на пошуки дружини, як він потрапив у полон і був проданий у Карію разом зі своїм другом Поліхармом, про те, як Мітрідат познайомився з Хереєм, що вже йшов на страту, і яких він ужив заходів, щоб з'єднати закохану пару, як Діонісій перехопив листи Мітрі-дата і, використавши їх, обмовив його перед Фарнаком, а Фарнак звів наклеп на Мітрідата перед перським царем і як цар викликав обох на суд—про все це йшла мова в попередній розповіді, а тепер настала черга розповісти про дальші події.

До самої Сірії і Кілікії Калліроя легко переносила подорож, бо скрізь чула грецьку мову і бачила море — шлях до Сіракуз. Але коли вона прибула на береги Євфрату, по той бік якого про-стяглися безмежні володіння перського царя, її охопила невимовна туга за батьківщиною та рідними, і вона втратила надію коли-небудь знову їх побачити. Стоячи на березі Євфрату, вона звеліла всім відійти, крім вірної Плангони, і мовила так:

— Заздрісна Доле! Хіба личить тобі так запекло переслідувати слабосилу жінку! Ти поховала мене живою в могильному склепі і вивела звідти не із співчуття, а щоб віддати на поталу розбійникам. Ферон і море розлучили мене з батьківщиною. Я, Гермо-кратова дочка, була продана як рабиня і, — що гірше за рабство,— покохав мене Діонісій, і я за життя Херея вийшла заміж за нелюба.

.Але ти й далі переслідуєш мене своєю злостивістю — вигнала з Іо-ІІїї, яка була для мене країною, хоч і чужою, та все ж грецькою. 'Гам я тішилася свідомістю того, що живу біля моря. А тепер я позбавлена звичного повітря, і цілий світ відокремлюватиме мене від батьківщини. Як раніше розлучила ти мене з Сіракузами, так тепер із Мілетом: везуть мене, остров'янку, насильно ген за Євфрат і запроторять у далекий закуток чужої країни, де немає моря. Не бачити мені вже корабля, що пливе з Сіцілії! Дорогий Херею, відірвали мене і від твого надгробного пам'ятника! Хто буде робити узливання твоїй душі? Бактри80 і Сузи81 тепер будуть моїм житлом і скоро там знайду свою могилу. Переправитись через тебе, Євфрате, доведеться мені тільки один-єдиний раз. Проте не стільки лякає мене далечінь подорожі, скільки боюсь, щоб я не видалась кому-небудь красунею.

З такими словами Калліроя поцілувала землю, а потім ступила на паром, який перевіз її на другий берег.

Чимало всіляких речей захопив із собою Діонісій. Хотів-бо він вразити дружину пишнотою їхньої подорожі, але Каллірої було байдуже до тієї пишноти, проте вона щиро тішилася тим, як доброзичливо та гостинно стрічає їх місцевий люд.

Одне плем'я проводжало їхню валку до другого, один сатрап передавав їх іншому, настільки всіх зачарувала неповторна краса Каллірої. До того ж ніхто з них не мав сумнівів, що ця жінка здобуде велику владу в столиці, і через те кожен наввипередки спішив запросити її в гості і виявити їй ту чи іншу послугу.