Розділ 4. нові хитрощі

Розділ 4. нові хитрощі

А акрагантинець, після того як його перший підступ зазнав невдачі, вдався до нових хитрощів.

Був у нього один спритний нахлібник, який умів задурити голову кому завгодно. Йому акрагантинець доручив звабити найдовіре-нішу з служниць Каллірої, і той, удавши з себе закоханого, почав домагатися її взаємності.

Він засипав дівчину дорогими подарунками, торочив їй, що накладе на себе руки, якщо вона його не полюбить,— жінка легко ловиться на гачок, коли починає думати, що в неї закохались,— і зрештою таки здобув її прихильність.

Після такої підготовки головний режисер драми підшукав собі ще одного актора, не такого красеня, як сам, але дуже здібного лицедія і балакуна. Він навчив його, що і як потрібно робити й говорити і підіслав до Херея, який цього пройдисвіта не знав. Підісланий підійшов до молодика, коли той прогулювався по палестрі, і сказав йому:

— Був у мене син — твій ровесник, Херею. Він страшенно захоплювався тобою — ти для нього у всьому був взірцем. Але бідолаха помер, і тепер ти для мене наче рідний син. Та що там казати, адже ти дорогий для всієї Сіцілії. Тож коли матимеш трохи вільного часу, я розповім тобі одну річ, дуже важливу для тебе і для твого життя.

Заморочивши Хереєві голову і збудивши в ньому цікавість і страх, цей негідник, на прохання Херея говорити далі, почав зволікати. Він відмагався тим, що саме не час провадити таку розмову; хай, мовляв, іншим разом. Передчуваючи біду, Херей наполягав дедалі дужче. Тоді той узяв його за руку, відвів убік, насупивши брови і прикинувшись прибитим, удавано заплакав і сказав:

— Дуже мені прикро, Херею, повідомляти тобі лиху звістку. Я вже давно хотів відкрити тобі очі, та не зважувався. Проте ти й так уже став загальним посміховищем, і всі в місті патякають про твою ганьбу, тому я не можу далі мовчати. З природи я ненавиджу підступ, а тобі від душі бажаю добра. Так знай, що твоя жінка має коханця, і щоб ти повірив у це, я скажу, як спіймати спокусника на гарячому.

Мовив, і чорною хмарою вкрила скорбота героя.

Взявши в обидві руки закоптілого попелу жмені,

Голову всю він посипав, обличчя сплямивши прекрасне2

Хвилину Херей стояв приголомшений, не в змозі ні вимовити слова, ні підвести очі. Зрештою він спромігся заговорити, але голос його тремтів і зривався. Він сказав:

— Прошу тебе ласкаво, допоможи побачити свою ганьбу. Покажи цього негідника. Коли я побачу його на власні очі, то зможу накласти на себе руки без усяких вагань. Каллірою я помилую, навіть якщо вона виявиться винною.

— Скажи вдома, що ти буцімто виїжджаєш у маєток,— порадив той,— а пізно увечері підійди до свого будинку і побачиш, як коханця впустять усередину.

Так вони й домовились. Херей, не маючи сил зайти до себе додому, попросив когось переказати, що він, мовляв, вирушає в сільський маєток. А наклепник тим часом взявся за постановку вистави. Коли споночіло, Херей підкрався до свого будинку і став чатувати. Незабаром з'явився спокусник, що звабив Калліроїну покоївку. Він зайшов у провулок, удаючи нібито крадеться, а насправді все робив так, щоб бути поміченим. Волосся у нього було намащене пахучою олією, очі підфарбовані. Одягнений у тонкий гіматій24, гарно взутий, на пальцях виблискували тяжкі персні. Він довго оглядався на всі боки, потім підійшов до дверей і тихенько постукав, явно подаючи умовний знак. Служниця тихо відчинила двері, тремтячи від страху, і, взявши його за руку, впровадила всередину. Побачивши таке, Херей не зміг стриматись — він ринувся слідом за коханцем, щоб убити його на місці. А той сховався за двері і зразу ж вискочив надвір. Тим часом Калліроя, нудьгуючи за Хереєм, сиділа на ліжку і в смутку навіть не засвітила лампу. Почувши кроки, вона здогадалася, що це повернувся її чоловік, і сповнена радості вибігла йому назустріч. Херей же, не сказавши ні слова, бо йому одібрало мову, в нестямі копнув ногою Каллірою під груди. Від цього удару дівчині забило памороки. Вона впала, а служниці підняли її і поклали на ліжко.