Розділ 5. чутка про нещастя

Розділ 5. чутка про нещастя: Херей і Калліроя, Харитон Афродисийский, 500 читать онлайн, скачать pdf, djvu, fb2 скачать на телефон Я, Харітон, афродісієць, писар ритора Афінагора, розповім вам історію одного кохання.

Розділ 5. чутка про нещастя

Калліроя лежала безмовна, не дихаючи, без усяких ознак життя. Чутка про нещастя вмить облетіла все місто, і на всіх вулицях аж до гавані залунали сумні зойки. Всюди чути було плач, моди так тужили, що здавалося — місто захопив ворог. Херей, усе ще в полоні гніву, зачинився у своїй кімнаті і протягом ночі допитував служниць, причому почав з довіреної служниці і нею І.ікінчив. Він припікав їх вогнем, штрикав ножами і зрештою довідався правду. Тоді його охопила туга за померлою, і з розпачу тії ладен був накласти на себе руки. Від цього кроку стримав ного Поліхарм, такий же відданий друг, як Ахіллесів товариш І Іатрокл, що про нього розповідає Гомер.

Наступного дня архонти25 розпочали суд над Хереєм. Щоб догодити Гермократові, вони прагнули засудити вбивцю якомога швидше. На площу збігся весь народ. Кожен кричав своє. Підбурювали юрбу і невдахи-женихи, а надто горлав акрагантинець, пи-., Ітий і самовпевнений, як людина, що здійснила видатний подвиг. Але на суді сталося дещо несподіване й небувале. Після ви• -тупу обвинувача убивця замість того, щоб захищатися, сам за-' удив себе і почав вимагати для себе якнайсуворішої кари. Він ні І лова не сказав на своє виправдання: не посилався ні на наклеп, ні на ревнощі, ні на невмисність вчинку, тільки просив: — Потійте мене прилюдно каменями26. Я зганьбив Сіракузи. Якщо піддасте мене в руки ката, вчините милостиво. Я заслужив би на І.Іку кару, навіть якби вбив Гермократову служницю. Вчинений мною злочин гірший від святотатства і батьковбивства. Вигадайте страшну, нечувану досі кару. Не ховайте мене, не оскверняйте землю, а киньте моє нечестиве тіло в море.

Почувши ці слова, народ заплакав від жалю, і всі, забувши про мертву Каллірою, почали тужити за живим. Перший виступив на захист Херея Гермократ.

— Я знаю,— сказав він,— що вбивство вчинено ненавмисно. Бачу, що злочин цей справа рук змовників. Вони були б раді, якби смерть спостигла обох молодят, тож я не хочу давати їм таку втіху. Не хочу й засмутити покійну дочку: часто чув я, вона казала, що життя Херея їй дорожче від власного. Припинімо ж це зайве Судилище і візьмімся за необхідний похорон. Не зволікаймо з похороном, щоб не спотворилося тіло померлої. Поховаймо Каллірою, поки вона ще в розквіті краси.гилділ и

Судді проголосували за виправдання Херєя, але сам Хєрей відмовився від помилування, просив смерті і шукав усіляких способів укоротити собі віку. Поліхарм, який не міг знайти іншого способу порятувати друга, сказав йому:

— Зраднику покійної! Ти навіть не хочеш діждатися похорону Каллірої? Чому ти віддаєш її тіло в чужі руки? Пора тобі подумати про пишну похоронну церемонію і влаштувати царський винос.

Ці слова переконали Херея. У нього прокинулись честолюбство й бажання зробити все якнайкраще.

Хто зміг би належно описати винос тіла Каллірої? Спочивала вона на золотому ложі, одягнена в шлюбне вбрання, і виглядала ще величнішою і гарнішою, ніж жива, через те всі порівнювали її зі сплячою Аріадною.

Перед похоронними ношами їхали на конях сіракузькі вершники, пишно вбрані, за ними йшли маршем гопліти28, які несли трофеї, що їх здобув Гермократ. Потім ішли члени ради, за ними озброєні громадяни — Гермократові охоронці. Несли все ще хворого Арістона, який голосив, називаючи Каллірою своєю дочкою і господинею. Ще далі простували жінки у чорних шатах, за ними несли по-царському багаті похоронні дарунки: золото і срібло з посагу покійної, розкішний її одяг і коштовності (багато подарунків прислав Гермократ з військової здобичі) і підношення родичів та друзів. А в самому кінці несли Хереєві коштовності. Аби його воля, він ладен був би з покійною спалити все своє майно.

Похоронні ноші несли на своїх плечах сіракузькі ефеби29, далі похоронну процесію супроводжували юрби народу. Із усіх, хто гірко оплакував Каллірою, найгучніше тужив Херей.

Величава гробниця Гермократа височіла на березі моря, і її було видно здалеку мореплавцям. Цю гробницю заповнили пишні похоронні подарунки, так що коштовностей там було не менше, ніж у скарбниці. Але те, що, очевидно, було зроблено для вшанування померлої, спричинилося до важливих подій.

Херей і Калліроя

Херей і Калліроя

Обсуждение Херей і Калліроя

Комментарии, рецензии и отзывы

Розділ 5. чутка про нещастя: Херей і Калліроя, Харитон Афродисийский, 500 читать онлайн, скачать pdf, djvu, fb2 скачать на телефон Я, Харітон, афродісієць, писар ритора Афінагора, розповім вам історію одного кохання.