Сцена 5 тесть. гайдуки. мессеніон. менехм І

Сцена 5 тесть. гайдуки. мессеніон. менехм І

Ї

ТЕСТЬ

(веде чотирьох гайдуків зі шнурами і каже до них схвильовано)

На богів і на людей, вам ось наказую таке:

Ви старанно уважайте, що звелів я і велю:

Постарайтесь цього хлопа у лікарню занести,

Як хоч трішки ваші стегна і боки вам дорогі!

Не робіть собі нічого з того, як грозитиме.

Ви стали? Ви вагаєтесь?

Вже треба було віднести!

Я йду до лікаря.

Там ждатиму на вас.

(Тесть відходить у напрямку до міста.

Гайдуки підходять поволі, опісля бігом до Менехма І)

МЕНЕХМІ

Ох, я пропав!

Що це таке?

Чому до мене підбігають?

Ох, скажіть! Що хочете?

Шукаєте? Чом оточили ви мене?

Куди мене несете? Тягнете?

Ох, я пропав! Молю, пустіть!

(борикається безуспішно з гайдуками,

які його вже зв'язали і несуть високо на плечах)

МЕССЕНІОН

(обертається, бачить сцену і думає, що це його пай у нещасті)

 Боги безсмертні!

Що це бачать очі тут мої?!

Хазяїна мого схопили так ганебно і несуть!

МЕНЕХМІ

Чи хтось відважиться допомогти мені?

МЕССЕНІОН

(підбігає щосили)

Я, пане, з усіх сил!

Що за ганьба! Мерзенний злочин!

Епідамнійці мого

Хазяїна в цім мирнім місті тут схопили в білий день!

Він вільний тут до вас прийшов!

Ви відпустіть його!

МЕНЕХМІ

Благаю, хто б не був ти, поможи.

(Очевидно Меиехм І не знає Мессеиіона)

Не дозволь, щоб нам тут сталась кривда ще нечувана!

МЕССЕНІОН

Дуже радо допоможу, захищу, обороню!

Я не дам тобі загинуть, краже вже загину сам!

Цьому зараз око видру, що за руку взяв тебе!

Тим по морді я розсію зараз кулаки свої!

Ви заплатите сьогодні за цей напад. Вже пустіть!

(Він кидається на гайдуків)

МЕНЕХМІ

(набирає відваги і захищається)

 Вже держу цього за око!

МЕССЕНІОН

Видри, дірку залиши!

(б'є гайдука)

Ви розбійники! Злодії! Ви опришки!

(всі гайдуки)

Вже по нас!

(гайдук із підбитим оком):

Ох, помилуйте!

МЕССЕНІОН

Пустіть же!

МЕНЕХМІ

Чом займали ви мене?

(до Мессеиіона)

 Кулаками!

МЕССЕНІОН

(б'є їх і проганяє)

Забирайтесь!

Утікайте!

Пропадіть!

(гайдуки утікають)

Маєш ще раз! Ти останній,

в нагороду, ось тобі!

Але ж я списав їм морди!

Добре це мені вдалось!

Але ж я тобі, мій пане, допомогу дав в сам час.

МЕНЕХМ І

Хай боги тобі, юначе, хто б не був ти, все дадуть!

Бо без тебе я сьогодні не дожив би вечора.

МЕССЕНІОН

Хочеш, пане, відплатитись,

так на волю відпусти.

МЕНЕХМІ

Я б тебе мав відпустити?

МЕССЕНІОН

За рятунок.

МЕНЕХМІ

Що таке?

Помиляєшся юначе.

МЕССЕНІОН

МЕНЕХМІ

Юпітер свідок мій!

Я ж не пан твій.

МЕССЕНІОН

Перестань же!

МЕНЕХМІ

Ні, я правду говорю.

Раб мій ще мені ніколи так, як ти не прислуживсь.

МЕССЕНІОНІ

Так, дозволь, хай вільний піду, якщо твердиш, що не твій.

МЕНЕХМІ

Та, про мене,

будь ти вільний, куди хочеш,

туди йдр

МЕССЕНІОН

1030 Твій наказ?

МЕНЕХМІ

Наказ, клянуся

Як лиш маю вдасть на це.

МЕССЕНІОН

(врадуваний)

Так здоров будь, мій патроне!

(вдає, що приймає вітання)

"Тішуся, що вільний ти!'1

Я вам вірю, та, патроне, дуже я тебе прошу.

Ти мені й тепер наказуй, як колись, як був рабом.

Буду я у тебе жити.

Йдеш додому, я піду.

МЕНЕХМІ

(на бік) ,

1035 Ні, ніколи.

МЕССЕНІОН

Я тепер йду в корчму й зараз принесу

Речі й гроші.

Гаманець твій під печаттю в кошику.

В ньому гроші.

Я тобі все принесу.

МЕНЕХМІ

(хитро)

Та принеси!

МЕССЕНІОН

Все віддам, як ти повірив.

Ти на мене тут чекай.

(сказавши це, відходить до міста)

МЕНЕХМ1

(сам)

Що за диво це сьогодні, дивний випадок якийсь:

Ким я є, неправда кажуть, викидають геть надвір,

Ким не є, за того мають, допомогу подають.

Як і той, що хоче гроші принести, себе рабом

Зве моїм (це ж мій спаситель), я йому вже волю дав.

Принесе для мене, каже, грошей повен гаманець.

Принесе, скажу: від мене, куди хоче, хай іде.

Щоб лиш, як здоровий стане, він не правив їх назад.

Твердили і тесть і лікар, що я божеволію.

Дивно!

Все те виглядає, так, неначе сон якийсь.

А тепер зайду до любки, хоч на мене сердиться,

Може попрошу я сукню, щоб додому занести.

(входить до хати Еротіоп)